24 Канал звернувся до Інституту масової інформації з проханням повернутися до реальності

19 жовтня громадська організація Інститут масової інформації (ІМІ) оприлюднила результати власного регулярного дослідження дотримання українськими онлайн-медіа стандартів цієї громадської організації, які сама ІМІ позиціонує як стандарти журналістики та роботи медіа. У оприлюдненому моніторингу ІМІ за третій квартал 2026 року було згадано 24 Канал, а також наших колег. Результати дослідження викликали дискусію в редакції, вона виявилась настільки жвавою, що ми вирішили не тримати це в собі, а оформити у вигляді відкритого листа до ІМІ, в якому зокрема, було проведено аналіз дотримання цією громадською організацією стандартів сьогодення, а також сформульовано декілька пропозицій для самих експертів-“вотчдогів”. Подаємо відкртий лист Романа Андрейка, генерального директора ТРК "Люкс", до складу якого входить 24 Канал, до ІМІ без скорочень: Шановні експерти Інституту масової інформації! З великим інтересом ознайомився із вашим черговим дослідженням під назвою "Аналіз стандартів онлайн-медіа в третьому кварталі 2026 року". Маю подякувати, що ви не забуваєте про нас. Особливо зворушує, що у сучасному світі, де так стрімко змінюються технології, інформаційні платформи, медійні бізнес-моделі та звички мільйонів людей-споживачів інформації, залишилися люди, які і надалі твердо стоять на сторожі власних уявлень про якісну журналістику. У наш неспокійний час це навіть додало певного відчуття стабільності. Ми, на відміну від вас, розуміємо, що світ не стоїть на місці, що значна частина нашої аудиторії давно звикла споживати інформацію через YouTube, TikTok, Facebook, Instagram та Telegram. Журналістика перестала бути лише набором текстів на сайті, а новинний продукт сьогодні — це відео, стріми, аналітика, авторські проєкти, емоції, дискусії та ще безліч інших способів втримати увагу людей і розповісти їм про те, що відбувається. Але ми також розуміємо, що ви не готові ускладнювати собі життя всіма цими речами — можна ж і надалі відкрити сайт, порахувати порушення та виставити оцінки! Особливо нас потішило ваше зауваження про те, що редакція 24-го каналу дозволяє собі додавати до фактів власні коментарі (!), припущення (!!) та оцінки (!!!). Що за нечувана зухвалість: журналісти дозволяють собі коментувати події, редактори — оцінювати їх, а автори (о Боже!) — висловлювати власні думки з приводу цих подій! Дійшло до того, що медіа, уявіть собі, намагаються не просто повідомити аудиторії, що сталося, але й пояснити, чому це важливо для самої аудиторії! Зрозуміло, що ми розуміємо і визнаємо принципову різницю між фактом і судженням. Так само, як і визнаємо важливість достовірної інформації, перевірки джерел і відповідальності перед аудиторією — це фундаментальні речі, які не змінює жодна технологічна революція. Але ми категорично не можемо погодитися із підходом, коли складний сучасний медіапродукт хтось намагається оцінювати крізь вузьку щілину застарілих жанрових категорій. А ще коли редакційні рішення, продиктовані новими потребами нашої аудиторії, автоматично перетворюються на свідчення професійної деградації. Невже ви досі не розумієте: медіа мають право бути різними! Мати власний "тембр голосу", власний характер, інтонацію і редакційну позицію. Не має кожен матеріал нагадувати повідомлення інформаційного агентства, і не кожна спроба втримувати увагу і робити інформацію цікавішою є злочином проти журналістики. А тепер кілька серйозних питань до вас, шановні оцінювачі: Чому предметом вашої систематичної уваги досі залишаються лише новинні сайти? Вважаєте, що така вибірка відповідає реальній структурі споживання інформації українцями у 2026 році? Де ваші такі ж масштабні і регулярні публічні оцінювання інформаційного контенту Telegram-каналів «мільйонників", TikTok та інших платформ? Ви розумієте, що сьогодні вже вони формують інформаційну картину світу для величезної частини нашого суспільства? Чому ви досі намагаєтеся оцінити якість роботи медіа за відповідністю якимось обраним вами формальним критеріям і зовсім не намагаєтеся комплексно дослідити, наскільки достовірну, корисну, зрозумілу і суспільно значущу інформацію отримує аудиторія? І нарешті… чи досліджуєте ви практичний ефект власних досліджень? Що вони змінюють у поведінці аудиторії, якості інформаційного середовища чи здатності цієї аудиторії розпізнавати маніпуляції та дезінформацію? А може, головна причина в тому, що ваш головний результат — це черговий звіт/таблиця/відсотки/рейтинг, який згодом можна урочисто презентувати донору? На вашому сайті зазначено, що проєкт фінансується Європейським Союзом. І тут виникає інше питання: європейські платники податків підтримують розвиток демократії, свободи слова та незалежних медіа в Україні, і це надзвичайно важлива допомога, особливо під час війни. Але чи справді найкращий спосіб використати ці кошти — безкінечно вимірювати, наскільки українські новинні сайти відповідають уявленням окремої групи експертів про правильну журналістику? Можливо, значно корисніше було б інвестувати ці кошти в дослідження нових інформаційних загроз, впливу соціальних мереж, штучного інтелекту, російських дезінформаційних кампаній, змін у медіаспоживанні та нових бізнес-моделей для виживання незалежних українських редакцій? А ще, можливо, варто хоча б іноді запитати самі українські медіа, які щодня конкурують за аудиторію, створюють контент, намагаються утримувати редакції, платять зарплати і податки, з якими проблемами вони стикаються і яка підтримка їм справді потрібна? І ще українські медіа також хотіли б розуміти, хто оцінює ефективність самих оцінювачів, хто визначає актуальність їхніх методик, хто і коли востаннє перевіряв їхню відповідність сучасному медіаринку? Може, для цього потрібно створити окремий грантовий проєкт? І на завершення. Будь ласка, припиніть включати 24-й Канал у ваші рейтинги та оцінювання. Ми не потребуємо ваших оцінок, не змагаємося за місце у ваших білих списках і не вважаємо відповідність вашим методикам мірилом суспільної корисності та успішності нашої роботи. Бо нашу роботу щодня оцінюють мільйони людей — наші читачі та глядачі. Вони можуть погоджуватися з нами, критикувати нас, обурюватися, підтримувати, переставати читати/дивитися, а потім повертатися до нас знову. Саме перед ними ми і несемо справжню відповідальність. І, повірте, їхня оцінка для нас незрівнянно важливіша за будь який ваш рейтинг.