Герой СРСР, народ якого вислали в товарняках: трагедія кримського татарина Амет-Хана Султана

Як двічі Герой СРСР відмовився зректися своєї національності та виступив на захист кримських татар – розкаже 24 Канал.

Як Герой Радянського Союзу став свідком депортації власного народу?

18 травня 1944 року радянська влада розпочала масову депортацію кримських татар. Людей примусово вивозили з рідного півострова, переважно до Узбекистану, звинувачуючи в співпраці з нацистами. Влада не зважала на те, що тисячі кримських татар воювали в Червоній армії.

Саме в ці дні 23-річний Амет-Хан Султан приїхав провідати батьків в Алупці. Він уже мав звання Героя Радянського Союзу, однак військові заслуги не захистили його родину від свавілля каральних органів. Коли представники НКВС прийшли до його батьків, льотчику довелося використати свій авторитет і підтримку бойових побратимів, щоб урятувати родину від виселення до Середньої Азії.

Його батько був лакцем за походженням, а мати – кримською татаркою. Зрештою батькам дозволили виїхати до Дагестану. Брата Імрана заарештували за підозрою у співпраці з окупантами. Так радянська система прославляла кримського татарина за військові подвиги, але водночас виселяла його народ за колективним звинуваченням у зраді.

Амет-Хан Султан мав звання Героя Радянського Союзу / Фото Вікіпедія

Чому Амет-Хан Султан відмовився зректися свого народу?

Амет-Хан Султан народився 25 жовтня 1920 року в Алупці. Під час Другої світової війни він здійснив 603 бойові вильоти, особисто збив 30 ворожих літаків і ще 19 – у складі групи. Двічі його удостоїли звання Героя Радянського Союзу.

Після війни льотчик продовжив кар'єру випробувача літаків. Однак його походження створювало перешкоди навіть у професії, де він мав виняткові заслуги.

Попри тиск, льотчик послідовно зазначав у документах, що він кримський татарин. Він не погоджувався відмовитися від власного коріння заради кар'єри.

Як льотчик виступив проти радянської влади?

Після війни Амет-Хан Султан випробовував нові літаки та брав участь у розробках авіаційної техніки. За роки роботи він випробував понад 170 літальних апаратів. Проте професійні досягнення не змусили його мовчати про долю кримських татар. У 1956 році Амет-Хан підписав звернення до радянського керівництва з вимогою реабілітувати його народ і дозволити людям повернутися до Криму.

На той час радянська влада вже зняла з депортованих обмеження спецпоселення, але не надала їм права повернутися на батьківщину. Амет-Хан став одним із тих, хто відкрито нагадував керівництву СРСР про несправедливість депортації.

Чому Амет-Хан Султан не дочекався повернення кримських татар?

1 лютого 1971 року Амет-Хан Султан загинув під час випробувального польоту літаючої лабораторії Ту-16. Йому було 50 років. До кінця життя він так і не дочекався повернення кримських татар на історичну батьківщину. Масове повернення стало можливим лише наприкінці 1980-х років.

Його історія показує, що навіть найвищі нагороди не захищали представників депортованих народів від дискримінації в Радянському Союзі. Амет-Хан міг залишатися лише зручним для системи героєм, але натомість відстоював право свого народу на ідентичність і рідну землю. Сьогодні ця історія має особливе значення.

Після окупації Криму Росією у 2014 році кримські татари знову зіткнулися з переслідуваннями, обшуками й арештами. Доля Амет-Хана Султана нагадує, що боротьба за свободу та право жити на рідній землі триває навіть тоді, коли влада намагається змусити народ мовчати.