ППО Росії стягнули до Москви та Валдаю: як українські дрони дістають до Петербурга

Росія продовжує масовані удари по українських містах та енергетичній інфраструктурі, дедалі частіше атакуючи західні області. Під час останнього обстрілу Києва Україна, за повідомленнями української сторони, не отримала від США розвідданих про першу хвилю балістичних ракет, хоча Вашингтон заперечує припинення обміну інформацією. Військовий оглядач та аналітик Денис Попович в інтерв'ю Ірині Узловій, на YouTube-каналі 24 Каналу, пояснив, чим небезпечні можливі обмеження американської військової підтримки. Він також проаналізував нову тактику російських атак, проблеми з роботою Starshield та причини, через які Кремль посилює захист Москви й Валдаю, залишаючи інші важливі об'єкти під загрозою українських ударів. Володимир Зеленський та представник Повітряних сил Юрій Ігнат повідомили про відсутність американських розвідувальних даних під час першої хвилі останньої балістичної атаки на Київ. Водночас держсекретар США Марко Рубіо заперечив припинення обміну інформацією між Вашингтоном та Україною. Раніше американські попередження про ракетні пуски продовжували надходити, однак останні повідомлення не дозволяють зрозуміти, наскільки стабільно працює цей механізм. Українська сторона практично не може впливати на рішення партнерів, від яких залежить передавання відповідної інформації. Денис Попович не виключає, що можливі перебої мають політичне підґрунтя. На його думку, адміністрація Дональда Трампа може використовувати залежність України від американських розвідувальних можливостей для тиску на Київ. Таке враження, що розвіддані то з'являються, то зникають. Важко тут щось пояснити. Українська сторона мало що може зробити в цій ситуації, оскільки інформацію надають американці. На мій погляд, це частина тиску, який адміністрація Дональда Трампа чинить на Україну, щоб ми погодилися на висунуті нам вимоги. Вони, очевидно, пов'язані з вимогами Володимира Путіна, – припустив Попович. Наразі немає підтвердження, що Вашингтон ухвалив рішення навмисно обмежити передавання розвідданих. Водночас їхнє своєчасне надходження має особливе значення під час балістичних атак, коли між запуском ракети та її падінням можуть минути лише лічені хвилини. Американські розвідувальні можливості дозволяють відстежувати переміщення російських пускових установок і фіксувати запуск ракети на початковій стадії польоту. Завдяки цьому українська сторона може отримувати інформацію про загрозу ще до того, як повітряна ціль потрапить у зону дії власних радіолокаційних засобів. Особливо небезпечними залишаються удари з Брянської області Росії. Звідти балістична ракета може долетіти до Києва приблизно за дві-три хвилини, тому навіть незначна затримка з попередженням суттєво скорочує можливості для реагування. Одна справа, коли ми бачимо ракети в Брянській області, коли вони злітають, а інша – коли вони вже перебувають у повітряному просторі України. Фактично вдвічі менше часу на реакцію. А іноді його взагалі не буде. Якщо ворог запускає ракету С-400, сигнал тривоги може не пролунати взагалі, пролунати запізно або вже одночасно з вибухами, – пояснив військовий оглядач. Своєчасне попередження дає людям хоча б мінімальну можливість захиститися. Частина мешканців може встигнути дістатися укриття, а ті, хто перебуває далеко від сховища, мають шанс перейти до коридору, на сходову клітку чи в інше безпечніше місце всередині будівлі. Звичайно, такий захист не гарантує порятунку в разі прямого влучання ракети в будинок. Проте кілька додаткових хвилин можуть мати вирішальне значення для людей, які опинилися під загрозою балістичного удару. Для української протиповітряної оборони раннє виявлення також залишається важливим. Однак своєчасна інформація про пуск не гарантує знищення ракети, якщо для її перехоплення немає необхідних боєприпасів. Росія регулярно поєднує удари балістичними ракетами з атаками безпілотників та інших повітряних цілей. Українським розрахункам ППО доводиться одночасно реагувати на кілька загроз, а під час швидких балістичних пусків часу для ухвалення рішень залишається надзвичайно мало. Навіть сучасні комплекси протиповітряної оборони залежать від наявності достатнього боєкомплекту. За умов інтенсивних обстрілів нестача ракет-перехоплювачів стає не менш серйозною проблемою, ніж скорочення часу на виявлення повітряних цілей. Давайте не забувати, що ми не збиваємо ці ракети не тому, що в нас погана ППО, а тому, що в нас немає перехоплювачів. Це ще одна тема для розмови, – наголосив Попович. Якщо Україні надходить лише 12 ракет-перехоплювачів на місяць, за умовного використання двох ракет проти однієї балістичної цілі такого обсягу вистачить лише на шість перехоплень. Це показує, наскільки швидко може вичерпуватися навіть нова партія боєприпасів під час масованих ударів. За таких обставин дані раннього попередження залишаються особливо важливими для цивільного населення. Навіть коли можливостей збити всі ракети немає, своєчасна повітряна тривога дозволяє людям хоча б спробувати убезпечити себе. Проблема з постачанням перехоплювачів пов'язана не лише з політикою Вашингтона. Сполучені Штати потребують ракет для власних арсеналів, зокрема після бойових дій на Близькому Сході, а їхні виробничі можливості не дозволяють швидко задовольнити попит усіх партнерів. Водночас американська адміністрація самостійно визначає, скільки вже виготовленого озброєння залишати для власної армії, а яку частину спрямовувати Україні та іншим союзникам. Це питання пріоритетів. Американці можуть сказати, що хочуть поповнити боєзапас і поки цього не зроблять, нічого нікому не продаватимуть. Це їхнє право. Але якби пріоритетом була Україна та безпека європейського континенту, вони могли б перерозподілити ракети й направити їх у наше розпорядження, – зазначив аналітик. Однак навіть зміна підходу до розподілу боєприпасів не дозволить миттєво усунути дефіцит. Поточні виробничі можливості оцінюються приблизно у 650 ракет на рік, а потреби американської армії та союзників значно більші. Тому Україна залежить одразу від двох чинників: рішень партнерів щодо передавання наявних запасів і можливості нарощувати виробництво. Без достатньої кількості перехоплювачів навіть найсучасніша система раннього виявлення не здатна забезпечити повноцінний захист від балістичних ударів. Останні масовані обстріли знову призвели до руйнувань цивільної інфраструктури. У Києві серед пошкоджених об'єктів називали житлові будинки, медичні заклади, об'єкти метро, заклади харчування та навіть вольєри з тваринами. Під ударами залишається й українська енергетика. За повідомленнями про наслідки атак, було уражено 28 підстанцій та інших важливих енергетичних об'єктів, що створює додаткові ризики для стабільного електропостачання. Начальник російського Генштабу Валерій Герасимов заявляв про початок чергової кампанії масованих ударів. Однак обстріли українських міст та енергетичної інфраструктури фактично не припинялися, а нинішні зміни стосуються насамперед масштабів і географії атак. Я не розумію, чому Герасимов сказав, що вони розпочинають цю кампанію. Вони її не завершували, щоб до чогось приступати. Ця кампанія комплексна, стратегічна. Вона спрямована на те, щоб впливати на мирне населення України, причому, як бачимо, на населення всієї країни, – пояснив Попович. Особливо помітним стало посилення ударів по західних областях. Якщо Київ регулярно зазнає атак балістикою та безпілотниками, то тепер росіяни дедалі частіше обирають цілі на Волині, у Рівненській та Львівській областях. Під ударами опиняються Ковель, Луцьк, Рівне та окремі невеликі населені пункти, які раніше не зазнавали настільки інтенсивних обстрілів. Ворог намагається охопити повітряним терором значно більшу територію, не обмежуючись столицею та регіонами поблизу фронту. Львів і раніше неодноразово ставав ціллю російських ракет та безпілотників. Однак для Волині така інтенсивність атак менш звична, а нинішні удари свідчать про цілеспрямоване розширення географії російських обстрілів. Їхнє стратегічне завдання – створити максимально некомфортні умови для існування, щоб українське населення почало впливати на вище військово-політичне керівництво, а воно погодилося на умови Путіна. Одночасно ми бачимо і вплив на адміністрацію Трампа. Як би він це не називав, це теж вплив, спрямований на те, щоб змусити нас пристати на ці умови, – вважає військовий оглядач. Володимир Зеленський також говорив, що вимоги поступок від України виглядають як спроба примусити її до капітуляції. Однак російські удари поки не спричинили тієї масової реакції суспільства, на яку, за оцінкою аналітика, розраховує Кремль. Попри постійні обстріли, відключення електроенергії та руйнування житла, українці не демонструють масової готовності вимагати прийняття російських умов. Розрахунок Москви на те, що цивільне населення змусить владу піти на поступки, наразі не справджується. Додатковим чинником залишається ситуація на фронті. Російська армія не досягла темпів наступу, на які розраховувало командування, а план повного захоплення Донецької області до кінця 2026 року Попович уже вважає проваленим. Не просунуться вони до адміністративних кордонів Донецької області до кінця цього року. Ми говоримо саме про цей рік. Далі немає чого зараз прогнозувати, хоча з тими темпами, з якими вони наступають, для цього потрібні роки, – наголосив Попович. Саме відсутністю очікуваних результатів на полі бою аналітик пояснює спроби Москви посилити тиск на український тил. Російське командування прагне досягти політичних поступок шляхом масованих обстрілів, хоча поки така стратегія не дала йому бажаного результату. Під час останніх атак на західні області російські безпілотники почали частіше використовувати складні маршрути. Вони можуть кілька разів змінювати напрямок, переходити з Волині на Львівщину, повертатися назад і кружляти поблизу окремих населених пунктів. Такі маневри продовжують повітряні тривоги та змушують українські сили ППО постійно відстежувати зміну маршрутів. Однак тривале перебування дронів над певною територією може бути пов'язане не лише зі спробою виснажити населення. Понервувати людей – це одна мета. Але найголовніше, на мій погляд, – розвідка. Вивчення того, що є на місцевості, як розташовані засоби ППО, де вмикаються радіолокаційні станції, звідки ведеться вогонь. Це все фіксується, потім аналізується. Відповідно, далі плануються атаки, – пояснив Попович. Отримані відомості росіяни можуть використовувати під час підготовки наступних нальотів. Тому багаторазова зміна напрямку руху не обов'язково свідчить про проблеми з навігацією або втрату цілі. Українська ППО збиває значну частину дронів, які атакують Львівщину та Волинь. Водночас можливе збільшення кількості російських безпілотників створюватиме додаткове навантаження на оборону, особливо якщо ворог активніше застосовуватиме швидкісні реактивні апарати. Для боротьби з такими цілями потрібні різні засоби ураження. Дрони-перехоплювачі залишаються важливою складовою захисту, однак самостійно забезпечити протиповітряну оборону навіть проти безпілотників вони не можуть. Лише на дронах-перехоплювачах не можна будувати протиповітряну оборону навіть у сегменті збиття дронів. Це стосується і безпілотників із бензиновими двигунами, і реактивних дронів, – наголосив аналітик. Ефективність перехоплювачів залежить не лише від їхньої кількості та швидкісних характеристик. Вирішальне значення має також стабільність зв'язку, який дозволяє керувати дроном і коригувати траєкторію його польоту під час переслідування повітряної цілі. Останні проблеми із супутниковими системами особливо загострили це питання. Навіть швидкісний перехоплювач не зможе повноцінно виконувати завдання, якщо під час польоту втрачатиме зв'язок з оператором. Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Україна не має доступу до Starshield. Йдеться про військову систему, створену компанією SpaceX на основі технологій Starlink для потреб американського уряду та Пентагону. Водночас у відкритих джерелах раніше повідомлялося, що українська сторона отримала доступ до цієї технології ще у грудні 2024 року. Наскільки повними були відповідні можливості, невідомо, однак попередні повідомлення суперечать нинішнім поясненням американського держсекретаря. Якщо пан Рубіо каже, що зараз доступу немає, то як це можна розцінити? Його відключили? Я просто ставлю запитання. Якщо його відключили, то як розуміти пояснення Дональда Трампа, представників його адміністрації, Ілона Маска? Починається перекладання відповідальності один на одного, – зазначив Попович. Чіткого пояснення щодо змін у роботі системи американська сторона не надала. Представники адміністрації Трампа заперечували ухвалення відповідних рішень, тоді як у SpaceX питання військового доступу пов'язували з компетенцією уряду США. Тому можливе відключення Starshield залишається припущенням військового оглядача, а не підтвердженим фактом. Водночас проблеми зі зв'язком, про які повідомляють українські військові, вже безпосередньо впливають на застосування окремих типів безпілотників. Найбільші труднощі виникають під час роботи швидкісних дронів-перехоплювачів. Для ураження російського безпілотника оператор повинен не лише наздогнати ціль, а й постійно отримувати інформацію та коригувати рух апарата. Перебої супутникового зв'язку на високій швидкості ускладнюють таке керування. При цьому самі технічні характеристики дрона не змінюються, а проблема стосується можливості ефективно використовувати його швидкість під час перехоплення. Це не зменшує фізичну швидкість дронів-перехоплювачів. Вони все одно можуть розвивати швидкість 300 – 350 кілометрів на годину і більше, якщо ми маємо такі дрони. Але на швидкості понад 160 кілометрів на годину виникають перебої зі зв'язком, що дуже ускладнює можливість перехоплення повітряної цілі. А на таких швидкостях ми не здатні наздогнати навіть звичайний "Шахед", який розвиває швидкість приблизно 200 кілометрів на годину, – пояснив військовий оглядач. Володимир Зеленський також повідомляв про проблеми з роботою обладнання на різних ділянках фронту. За його інформацією, перебої виникають на швидкості приблизно 130 – 161 кілометр на годину, що ускладнює фронтову логістику та використання ударних безпілотників і перехоплювачів реактивних "Шахедів". Президент порушував цю проблему й в інтерв'ю Bloomberg. Він розповів, що Україна зверталася до SpaceX та Дональда Трампа з проханням розширити роботу Starlink над територією Росії для протидії пускам балістичних ракет. Водночас Зеленський наголосив, що нинішні швидкісні обмеження не виглядають випадковою технічною помилкою, а пов'язані з певним рішенням. Проте хто саме його ухвалив і з яких причин, залишається незрозумілим. Starshield є військовою системою, тому потрібно розрізняти її технологічне забезпечення та рішення щодо використання відповідних можливостей. Компанія SpaceX відповідає за технічне функціонування, тоді як питання військового доступу перебувають у сфері відповідальності американських державних структур. Точно ж не Маск відключив Starshield Пентагону. Маск і SpaceX забезпечують технічне функціонування системи. А доступ до керування, кому його надавати, на яких швидкостях, у яких межах, над Росією чи над Україною – це вже питання Пентагону, – наголосив Попович. Американське військове відомство підпорядковується політичному керівництву США, тому відповідальність за можливі зміни умов використання Starshield не можна автоматично покладати лише на Ілона Маска. Українські безпілотники продовжують атакувати об'єкти в глибині Росії, зокрема поблизу Санкт-Петербурга. Серед цілей останніх нальотів згадувалися нафтовий термінал, портова та логістична інфраструктура, дата-центр та об'єкти, пов'язані з цифровими сервісами. Водночас повідомлення про атаки на окремі підприємства не завжди дозволяють встановити масштаби пошкоджень. Проте сама різноманітність об'єктів, які опиняються під загрозою, демонструє, наскільки важливою для Росії залишається проблема захисту стратегічної інфраструктури. Особливу увагу привернула нерівномірність розміщення зенітних комплексів "Панцир". За озвученими оцінками, поблизу Москви налічують понад 98 позицій із такими системами, на Валдаї – понад 31, тоді як навколо Санкт-Петербурга називали лише дві позиції та вісім підготовлених земляних насипів. Санкт-Петербург має велике політичне та економічне значення для Росії. Це рідне місто Володимира Путіна, яке неофіційно називають північною столицею, а також важливий промисловий, портовий і логістичний центр. Комплекси "Панцир" призначені, зокрема, для боротьби з безпілотниками, а їхні можливості модернізували для протидії сучасним повітряним загрозам. Тому недостатній захист Петербурга не можна пояснити тим, що ці системи взагалі не здатні збивати українські дрони. Перша причина – нестача систем ППО загалом по Російській Федерації, зокрема зенітних ракетних комплексів "Панцир". Друга причина – питання пріоритетів. Перший пріоритет – Москва як столиця. Вона має бути максимально захищена, щоб жителі Москви останніми відчули наслідки війни, – пояснив Попович. Українські дрони періодично прориваються й до російської столиці, попри посилений захист. Однак Кремль намагається зробити так, щоб наслідки війни якомога менше позначалися на повсякденному житті мешканців Москви. Ще одним важливим напрямком розміщення російської ППО залишається Валдай, де розташована одна з резиденцій Путіна. Для її прикриття використовують ресурси, які могли б бути спрямовані на захист інших міст, військових об'єктів або позицій російської армії на фронті. Другий пріоритет – це місце, де перебуває сам Путін. Це Валдай. І Путін тут прикриває сам себе, він захищає сам себе. У такий спосіб він відтягує засоби ППО від інших ділянок фронту та Російської Федерації. Одна з таких локацій – Санкт-Петербург, – наголосив військовий оглядач. Російському командуванню доводиться одночасно прикривати аеродроми, нафтопереробні підприємства, промислові об'єкти, порти та війська на фронті. За обмеженої кількості зенітних комплексів посилення захисту Москви та Валдаю зменшує можливості оборони інших важливих районів. Тому навіть Санкт-Петербург, попри його статус та економічне значення, може залишатися вразливим до українських ударів. На думку аналітика, Кремль змушений розподіляти недостатні ресурси ППО, надаючи пріоритет столиці та особистій безпеці Путіна. Удари по об'єктах поблизу Петербурга охоплюють одразу кілька напрямків російської інфраструктури. Йдеться про нафтову галузь, логістику, портові потужності та цифрові системи, що створює додаткові виклики для російської протиповітряної оборони. Водночас Дональд Трамп продовжує вимагати від України обмежень щодо ударів по російських нафтових об'єктах. Попович пов'язує нинішню позицію американського президента з наближенням проміжних виборів до Конгресу США, однак не очікує, що після голосування його ставлення до України обов'язково покращиться. Я зараз не готовий прогнозувати, що буде після виборів. У мене є сумне передбачення, що з самим Трампом краще вже не буде. Але те, що зараз відбувається, має суто передвиборчий характер. І якщо ми вже намагаємося тримати інформаційний порядок денний та ініціативу, потрібно й далі розповідати про все це зарубіжним медіа, – зазначив Попович. Україна продовжує активно пояснювати свою позицію західній аудиторії. Володимир Зеленський, зокрема, порушує питання українських ударів по російській території та обмежень американської підтримки в інтерв'ю Bloomberg й іншим міжнародним виданням. На думку Поповича, така робота допомагає доносити українські аргументи до громадян США, серед яких зберігається підтримка України. Він вважає доцільним продовжувати удари по російській нафтовій та іншій важливій інфраструктурі, водночас пояснюючи міжнародній аудиторії їхнє значення для послаблення можливостей Росії вести війну. Денис Попович про відключення Starshield для України та масовані удари Росії по західних регіонах: дивіться відео