Росія накопичила підрозділи 5 армій на Запоріжжі: Світан розкрив справжню мету наступу

Росія продовжує наступальні дії на Донеччині та накопичує бронетехніку на Запорізькому напрямку. Поблизу Гуляйполя окупанти зосередили підрозділи п'яти армій та одного корпусу, намагаючись створити умови для розширення сухопутного коридору до Криму. Полковник запасу ЗСУ, військовий експерт Роман Світан в ефірі 24 Каналу пояснив, чому росіянам потрібно відсунути український вогневий контроль від шляхів постачання на півдні та що може завадити їхнім планам. Він також оцінив удари по російській інфраструктурі, переговори зі США та можливості створення дешевих українських ракет для ППО. Українські безпілотники атакували перекачувальну станцію "Нікольське" в Тамбовській області, яка належить до технологічної системи "Транснафти". Об'єкт пов'язаний із транспортуванням нафтопродуктів, зокрема дизеля та бензину, а його пропускну здатність Світан оцінює приблизно у 300 тисяч тонн на рік. Подібні станції працюють і в районі "Унечі", де через один технологічний коридор проходять маршрути транспортування нафти та нафтопродуктів. Зокрема, частина інфраструктури пов'язана з постачанням дизельного пального, бензину й авіаційного гасу з Мозирського нафтопереробного заводу. На "Нікольському", за словами експерта, загорівся щонайменше один резервуар. Проте він вважає, що значно відчутніших результатів можна досягти ударами по великих перекачувальних вузлах, де зосереджені значні запаси сировини, як-от Самарська станція. Якщо є можливість знищити або зупинити таку станцію, її потрібно використовувати. Але основне зараз – нафтоперекачування і нафтопереробка. Масований удар по ключовій станції, як-от Самарська, має значно більший сенс, – пояснив Світан. Результати останніх нальотів на Санкт-Петербург він оцінив стримано. Безпілотники змогли дістатися промислових об'єктів поблизу порту, однак, за його словами, не досягли важливої цілі в районі Приморська. Інтенсивність атак саме на нафтопереробні заводи також зменшилася. Уже другий тиждень пішов, а жодного нафтопереробного заводу навіть не пошкодили. Найімовірніше, зараз у нас просідання у виробництві дронів. Іншої причини поки не бачу. Можливо, триває тривале накопичення безпілотників перед виконанням бойового завдання, – припустив полковник запасу. Причини зменшення кількості ударів по НПЗ достеменно невідомі. Водночас відновлення таких атак, на переконання Світана, особливо важливе через підготовку російських військ до наступальних дій із застосуванням бронетехніки. Ще однією ціллю став вузол зв'язку в окупованому Донецьку. Росіяни пристосували колишню інфраструктуру "Укртелекому" до власних потреб, використовуючи будівлю та обладнання для забезпечення комунікацій окупаційних структур. У цьому будинку розташовувався основний вузол "Укртелекому". Росіяни переробили його під свою систему зв'язку. Там також стоять сервери, якими користуються російська ФСБ та місцеві окупаційні спецслужби. Це одна з основних систем зв'язку на окупованому Донбасі, – розповів військовий експерт. Точний масштаб пошкоджень об'єкта невідомий. Проте ураження такого обладнання може впливати на роботу окупаційних комунікацій, якщо росіяни не мають достатньої кількості резервних систем. Дональд Трамп продовжує говорити про переговори з Володимиром Путіним щодо України та інших міжнародних питань. Водночас Київ розширює контакти з американськими політиками, які можуть впливати на рішення Білого дому. Володимир Зеленський обговорював із держсекретарем Марко Рубіо роботу Starlink, раннє попередження про балістичні удари та постачання озброєння. Паралельно в американському Конгресі посилюються суперечки щодо політики Трампа стосовно Росії. Зокрема, повідомлялося про готовність республіканців Браяна Фіцпатріка та Дона Бейкона блокувати окремі ініціативи адміністрації без жорсткішої позиції Вашингтона щодо Кремля. Світан вважає, що Україні варто зосередитися на інституційних контактах, а не на постійному реагуванні на суперечливі заяви американського президента. Трамп – це вже зіграна пісня. Про нього потрібно забувати. На нього не треба звертати уваги й у жодному разі з ним не сваритися. Немає сенсу. Він зараз говоритиме що завгодно, переважно для внутрішнього американського споживача, – заявив полковник запасу. Напередодні проміжних виборів до Конгресу політична ситуація у США може змінитися. За прогнозом Світана, республіканці ризикують втратити контроль над Палатою представників, а за певних обставин і над Сенатом. Це могло б обмежити можливості Трампа проводити власні законодавчі ініціативи, хоча результати голосування залишаються невідомими. Американський президент водночас стикається з невдоволенням через зростання цін на нафту, бензин і дизель. Світан пов'язує частину цих проблем із війною на Близькому Сході та вважає, що Трамп намагається уникати публічного загострення відносин з ізраїльським керівництвом. Для України важливо підтримувати відносини з обома американськими партіями, не прив'язуючи військову допомогу до позиції одного політика. Переорієнтовуватися потрібно на контакти з Конгресом, Палатою представників і Сенатом. Причому з обома партіями. Якщо політики підтримують Україну й зберігають принципову позицію щодо Росії, з ними потрібно працювати незалежно від їхньої партійної належності, – наголосив Світан. Подібний підхід експерт пояснює роллю парламентів у демократичних державах. В Україні рішення, що потребують законодавчого оформлення, також не можуть залежати лише від домовленостей між президентами, оскільки відповідні повноваження має Верховна Рада. Трамп, за припущенням Світана, може прагнути залучити Путіна до можливих переговорів із Сі Цзіньпіном, щоб посилити власні позиції перед Китаєм. Проте Росія сама значною мірою залежить від Пекіна, тому її участь у такому форматі не обов'язково забезпечить американському президенту перевагу. Мотиви можливої тристоронньої зустрічі залишаються предметом політичних оцінок. Україна обговорює з представниками Lockheed Martin локалізацію ремонту й технічного обслуговування військової техніки. Для бойової авіації одним із найважливіших завдань залишається створення можливостей повноцінно ремонтувати винищувачі F-16 без тривалого очікування на закордонних підприємствах. Нині необхідність проводити частину робіт за кордоном може зменшувати кількість літаків, доступних для бойових завдань. Україна має авіаційні підприємства та фахівців із досвідом ремонту військової техніки, однак для обслуговування F-16 потрібні відповідні технології та обладнання. Якщо ми не зможемо повністю обслуговувати ці літаки, то матимемо кілька десятків F-16, а виконувати завдання буде лише половина. Інша половина чекатиме своєї черги на ремонт. Тоді який сенс із такої кількості літаків? – пояснив Світан. Ремонтні потужності можна розгортати в Україні за наявності надійного прикриття ППО або поблизу кордону з державами-партнерами. Організацією такої співпраці, зокрема замовленнями та фінансуванням, повинно займатися насамперед Міністерство оборони. Водночас у довгостроковій перспективі Світан пропонує орієнтуватися на шведські Gripen. Наявні F-16 можуть продовжувати службу, але майбутній розвиток української бойової авіації експерт пов'язує з європейською платформою, насамперед її двомісною конфігурацією. Оптимальний варіант – переходити на шведські Gripen. Причому відразу замовляти двомісні машини, щоб розширювати перелік завдань. Другий член екіпажу може займатися управлінням дронами, розвідкою, постановкою перешкод та радіоелектронною боротьбою, – зазначив полковник запасу. За відповідного оснащення літак міг би виконувати функції повітряного пункту управління, підтримуючи зв'язок із безпілотниками на значній відстані. Подібний підхід до використання двомісних бойових машин Світан пояснив на прикладі південнокорейських літаків сімейства T-50. Шведський напрямок він вважає перспективним і з політичних причин. Швеція входить до Об'єднаних експедиційних сил JEF, які діють під британським лідерством, а співпраця з північноєвропейськими державами може зменшити залежність України від змін політичного курсу США. Американська сторона продовжує шукати можливості для переговорів щодо завершення війни. Зокрема, обговорювалися зустрічі Стіва Віткоффа в Осло та його можливий подальший візит до Москви, хоча конкретні умови майбутніх домовленостей залишаються незрозумілими. Світан украй скептично оцінює можливість тривалого миру з Росією за нинішньої моделі її державної політики. Він вважає, що імперські амбіції Кремля залишатимуться загрозою для України навіть після потенційного припинення бойових дій. З Росією миру не буде. Не може бути справжнього миру з таким сусідом, поки Російська Федерація існує як імперія. Після всього, що сталося, неможливо просто повернутися до попередніх відносин, – переконаний військовий експерт. Як історичний приклад він наводить розпад Радянського Союзу, коли економічні та політичні суперечності призвели до втрати Москвою контролю над союзними республіками. На думку Світана, подібні процеси колись можуть відбутися й у Російській Федерації, хоча це лише його прогноз. Саме тому він пропонує розглядати ширші політичні контакти з представниками окремих російських республік та рухів, які виступають проти централізованої влади Москви. Немає сенсу розмовляти лише з Москвою та Путіним. Розмовляти потрібно зі складовими Російської Федерації – республіками. Якщо контакти вже є, їх потрібно розвивати. Якщо немає, потрібно налагоджувати, – заявив Світан. Серед можливих напрямків він назвав Татарстан, Республіку Саха та представників інгуських політичних структур у вигнанні. Також згадав про історичні українські громади Зеленого Клину на Далекому Сході, з якими пов'язує можливість розвитку майбутніх контактів. Практичні перспективи таких ініціатив залишаються невизначеними. Тим часом чергові поїздки американських посередників до Москви Світан не вважає достатнім інструментом для зміни позиції Кремля без серйозного економічного тиску. Ще у 2024 році українським розробникам поставили завдання створити недорогі ракети класу "земля – повітря" для боротьби з російськими безпілотниками. Граничну вартість таких виробів визначали на рівні 20 тисяч доларів, а окремі компанії, за інформацією колишнього керівника Brave1 Андрія Гриценюка, вже пропонують рішення приблизно за 10 тисяч. Проте наявність розробок не означає, що Україна отримала достатню кількість серійних ракет. Світан вважає, що протягом останніх двох років пріоритет у фінансуванні віддавали дронам-перехоплювачам, хоча частина з них має обмежені можливості проти швидкісних цілей. Завдання розробити такі ракети було поставлене, але виробництво не профінансували. Ось де проблема. Ми вже два роки говоримо, що оптимальний варіант – дешеві ракети малої дальності, а гроші переважно спрямовували на дрони-перехоплювачі, – наголосив полковник запасу. На його думку, за великих обсягів виробництва собівартість окремих ракет могла б становити лише кілька тисяч доларів. Йдеться про відносно прості системи з невеликим двигуном, керуванням та бойовою частиною, компоненти яких за серійного випуску можна виготовляти дешевше. Двадцять тисяч доларів – це дорого для такої ракети. За двадцять тисяч можна зробити десять таких ракет, а не одну. Основне завдання – низька ціна, щоб знову не допустити завищення вартості, – вважає Світан. Наведені ним цифри є оцінкою, а не підтвердженою собівартістю конкретного виробу. Фактична ціна залежатиме від комплектувальних, технічних характеристик, масштабів замовлення та витрат на налагодження виробництва. Прикладом доступнішого ракетного озброєння експерт назвав американські APKWS, створені на основі ракет Hydra із системою лазерного наведення. Їх можна використовувати з літаків, вертольотів та наземних пускових установок. За словами Світана, Україна могла отримати партію приблизно з 20 тисяч таких ракет, однак заплановані постачання переорієнтували на потреби Ізраїлю. Розвиток власного виробництва Світан пов'язує зі змінами в керівництві Міністерства оборони. Серед перспективних розробок він згадав ракету РК-19 від КБ "Луч" і припустив, що перші серійні вироби можуть з'явитися до кінця року. Коли ракета коштуватиме близько двох тисяч доларів, можна буде розгорнути вздовж фронту дві сотні пускових установок. За бойової дальності приблизно десять кілометрів та висоти ураження сім-вісім кілометрів можна створити потужний бар'єр ППО, – припустив військовий експерт. Такий сценарій залежатиме від реальних характеристик ракет, темпів виробництва та можливостей систем виявлення цілей. Світан також розглядає можливість застосування подібного озброєння проти керованих авіаційних бомб, хоча ефективність такого перехоплення ще потрібно підтвердити. Потреба в дешевих засобах ППО зростає через застосування Росією реактивних безпілотників та нових відносно недорогих ракетних виробів. Зокрема, Світан згадав про "Бандеролі" та інші ерзац-ракети, кількість яких противник, за його прогнозом, намагатиметься збільшувати для виснаження української ППО середньої дальності. Російські війська продовжують атакувати на Добропільському напрямку, зазнаючи значних втрат. Бійці 20 бригади оперативного призначення "Любарт" повідомляли про ділянки, де окупанти рухаються через позиції, на яких залишилися тіла загиблих російських військових. Раніше противник намагався розвивати наступ поблизу Лимана, щоб створити загрозу охоплення Слов'янська з півночі через Святогірськ. Проте українська операція "Вівальді", за оцінкою Світана, порушила ці плани та змусила росіян змінювати напрямки подальшого просування. Наразі окупанти намагаються закріпитися ближче до Чорного Жеребця, куди, за словами експерта, залучили сили 1 танкової армії. Використанню бронетехніки можуть сприяти тумани, низька хмарність та опади, які ускладнюють роботу української повітряної розвідки. Пряме просування через Добропілля до Барвінкового Світан вважає надто ризикованим. Російське угруповання може опинитися під ударами з флангів, тому противник, імовірно, спробує спочатку розширити зайняті позиції. Вони намагатимуться розширюватися в районі Мирнограда та Родинського, тиснути на Добропілля, а потім, найімовірніше, рухатися в бік Дружківки й Краматорська. Але це прогноз, і навряд чи широкомасштабний наступ на цьому напрямку відбудеться цього року, – зазначив Світан. Контроль над районом Добропілля важливий для росіян через загрозу флангових ударів під час можливого просування до Краматорська. Водночас до кінця 2026 року експерт очікує радше локальних спроб розширення російських позицій, ніж великої наступальної операції. На Запорізькому напрямку росіяни створили значне угруповання в районах Гуляйполя та Оріхова. Повідомлення про присутність п'яти армій не означають, що противник перекинув туди п'ять повноцінних армійських з'єднань: сили накопичувалися протягом кількох років. Це не п'ять армій у повному складі. Це підрозділи п'яти армій та одного корпусу, придані основному угрупованню в районі Гуляйполя. Вони їх там кілька років накопичували, зокрема в районі Поліг, – уточнив полковник запасу. Пологи стали важливим військовим і транспортним вузлом окупантів. До району ведуть залізничні маршрути через Токмак, Мелітополь, Чернігівку, Бердянськ і Волноваху, а через Комиш-Зорю проходить сполучення з боку Маріуполя. Частину штабів російського угруповання, за словами Світана, розгорнули саме поблизу Поліг та Чернігівки. Протягом останніх тижнів окупанти продовжують підтягувати бронетехніку. Вона може бути використана для атак у напрямку Гуляйполя та Оріхова, хоча захоплення цих населених пунктів не є кінцевим завданням російського командування. Для Росії важливо розширити смугу окупованої території вздовж сухопутного маршруту від Ростова через Маріуполь і Мелітополь до Чонгара. Українські засоби ураження створюють загрозу цій логістиці, тому противник прагне збільшити відстань між транспортними шляхами та лінією фронту. Основне стратегічне завдання – відсунути наші можливості вогневого контролю сухопутної дороги від Маріуполя, фактично від Ростова, до Мелітополя та Чонгара. Для цього їм потрібно відсунути лінію фронту приблизно на 150 кілометрів, – пояснив Світан. Реалізація такого плану, за його оцінкою, передбачала б захоплення всієї лівобережної частини Запорізької області та просування на південний схід Дніпропетровщини до району траси Донецьк – Запоріжжя й населеного пункту Покровське. Подібні завдання окупанти ставили й раніше, проте їх виконання ускладнюється значною відстанню від основних баз постачання. Просуваючись углиб української території, російські війська будуть змушені подовжувати маршрути доставки пального, боєприпасів і техніки. Додатковою проблемою може стати необхідність відновлювати або продовжувати залізничне сполучення. Такі маршрути залишатимуться в зоні досяжності українських засобів ураження, що створюватиме постійну загрозу для перевезень. Росіяни можуть використати осінні тумани й низьку хмарність для переміщення бронетехніки, коли українським дронам складніше спостерігати за пересуваннями. Однак для тривалих наступальних дій противнику необхідно забезпечувати значні обсяги дизельного пального. Оптимальний варіант – знерухомити російську армію, знищити запаси та виробництво дизеля. Іншого варіанта я не бачу. Без дизеля танк не їде. На конях його теж не потягнеш, надто важкий, – наголосив військовий експерт. За оцінкою Світана, удари по російській нафтопереробці можуть суттєво ускладнити забезпечення бронетанкових підрозділів ще до початку масштабніших наступальних дій. Особливе значення матиме здатність України уражати паливні запаси й транспортну інфраструктуру противника, який намагається розтягнути власні логістичні маршрути на півдні. Повна розмова з Романом Світаном: дивіться відео